Види нотаріального засвідчення перекладів

Виды нотариального заверения переводов

Діяльність агентств перекладу будується на роботі з текстами та документами офіційного, наукового, особистого характеру. У багатьох випадках потрібен переклад із нотаріальним засвідченням перекладеного тексту. Простий виклад змісту вихідного матеріалу іншою мовою не завжди задовольняє замовника, який планує використовувати перекладену версію документа для подання до державних органів чи комерційних структур за кордоном.

Звертаючись до бюро перекладів, клієнт розраховує отримати повноцінний документ, що має юридичну силу. Перекладений текст не може вважатися офіційним документом, якщо він не засвідчений у нотаріальний спосіб. Державний чи приватний нотаріус уповноважені підтверджувати справжність документа чи підпису виконавця. При зборі пакета паперів на візу або на виїзд за кордон зазвичай проводиться завірення перекладу, щоб досягти максимальної юридичної сили копії іноземною мовою.

Читайте також: Переклад документів на арабську та з арабської.

Поняття завіреного перекладу

Перекладений текст не є офіційним документом до моменту завірення його уповноваженими особами чи організаціями. Щоб зрозуміти, що таке засвідчений переклад, треба знати вимоги до офіційної документації.

Написаний перекладачем текст будь-якого характеру та призначення є просто аналогом вихідного матеріалу та не має жодного значення у державному, судовому діловодстві. Якщо від змісту документа залежить прийняття будь-якого рішення у державному органі, у суді, у компанії, то буде потрібно підтвердження справжності копії та перекладу, а також підпису автора перекладеного тексту.

Склалися такі види завіреного перекладу:

  • засвідчення печаткою лінгвістичного бюро та підписом перекладача;
  • нотаріальне засвідчення підпису перекладача на перекладеному тексті;
  • нотаріальне засвідчення підпису перекладача з одночасним засвідченням вірності копії оригінального документа.

Повноваження перекладача

Перекладений текст має право подавати на завірення до нотаріальної контори лише дипломований фахівець у галузі перекладу текстів між двома мовами. Нотаріус має право завірити підпис перекладача на підставі інформації диплома про вищу освіту із зазначеною спеціальністю «Перекладач». Будь-яка людина, яка знає іноземну мову, не може звернутися до нотаріуса за завіренням, якщо не має диплома перекладача.

Читайте також: Робота в Канаді для українців.

Поняття посвідчувального напису

Правилами Міністерства юстиції, у відомчій підпорядкованості якого перебувають усі нотаріуси, визначило порядок засвідчення перекладених документів.

Нотаріус уповноважений зробити напис на поданому тексті:

  • засвідчення підпису перекладача;
  • засвідчення підпису перекладача з одночасним посвідченням вірності копії з оригіналу документа.

Читайте також: Довідка про сімейний стан.

Для мешканців столичного регіону працює бюро перекладів у Києві із пропозицією послуг у сфері письмового та усного перекладу. Штатні та залучені фахівці компанії працюють з текстами на всіх світових та багатьох національних мовах. Професійна процедура перекладу документів складається з кількох етапів обробки вихідного матеріалу. Замовник отримує іноземний варіант тексту з поданого оригіналу, а також додаткові послуги – нотаріальне засвідчення, проставлення штампу апостиль, легалізацію у Консульстві іноземної держави. Публікація була цікавою та пізнавальною? Бажаєте більше інформативних статей? Передплатіть оновлення нашого блогу. Якщо потрібен переклад текстів на замовлення, рекомендуємо скористатися вказаними на сайті контактами і зв’яжіться з нашими менеджерами.

Нотаріальне засвідчення перекладу — це процедура, коли нотаріус підтверджує справжність підпису перекладача та відповідність перекладу оригіналу документа. Це необхідно для надання перекладу юридичної сили.

Нотаріальне засвідчення перекладу потрібне у випадках, коли документи використовуватимуться в офіційних чи юридичних процедурах, таких як судові розгляди, укладання контрактів, оформлення віз та дозволів на проживання.

Нотаріально можуть бути засвідчені різні документи, включаючи свідоцтва про народження, шлюб, смерть, дипломи, контракти, судові рішення та інші офіційні документи. Запевнення підтверджує, що переклад відповідає оригіналу та виконаний кваліфікованим фахівцем.

Процес нотаріального засвідчення включає перевірку оригіналу документа, виконання перекладу кваліфікованим перекладачем та подальше підтвердження нотаріусом справжності підпису перекладача та відповідності перекладу оригіналу. Нотаріус засвідчує документ, ставлячи на нього свій друк та підпис.

Нотаріальне засвідчення підтверджує справжність перекладу та підпису перекладача, тоді як апостилювання підтверджує справжність самого документа або його засвідчення, щоб документ міг бути використаний за кордоном. Апостиль зазвичай потрібний для міжнародних юридичних процедур.

Для використання нотаріально завіреного перекладу в іншій країні може знадобитися апостиль або консульська легалізація. Це залежить від вимог країни, де документ буде представлений.